Дата:     Переглядів: 2 177    Коментарів: 0   |  

В

оцінило: 0 люд.
 

В
В

Ваврук Василь - "Ватюга", "Стрункий", "Варлан"
Нар. 1989 (?) в Белзі, Сокаль. Учитель нім. мови у Вел. Мостах. Крайовий референт пропаганди Львівського краю, політвиховник ВО 2 "Буг" УПА-Захід, хорунжий-виховник. Один з видавців газети "Стрілецькі вісті". Загинув 19.12.1945 на хуторі Корчемка, с. Купчиволя, Жовк. На криївку в стодолі селянина Благути напало НКВД, підпалили. В. зробив вигляд, що здається, кинув гранату, та, поранений, дострелився. Тіло забрали. В криївці загинули: В.Рудий, Д.Чорній і, можливо, І.Вонс. Посмертно присвоєно звання майора, Зол. Хрест Бойової Заслуги [ПС N2 2.96]. 1938 - провідник ОУН в Дрогобицькій тюрмі. Після війни 1939 був у Себечеві (зах. берег Бугу) [214].

Вальчик Олег - "Сум"
Обласний провідник Тернопільщини [220, І.Максимів]. Очолював львівську організацію "Сокола-батька". Увійшла в ОУН [220,Є.Мазай]. Арештований (1945?) за свідченнями Р.Горбаля. На допиті сказав: в кінці 1940 втік до Кракова, де Я.Рак назначив його фізкульт. інструктором на Краків, пізн - на всю Ген. Губернію, з задачею поширення впливу на УЦК. 1941 направили в нім. армію перекладачем... В травні 1944 здезертирував, придбав документи на ім'я Олександра Остапіва. Влаштувався склярем на Львівській залізниці [275].

Варма Шай - "Скрипаль"
Нар. 19О9 Варшава, син Давида, єврей. Вчився у Греноблі, Варшаві. Лікар з 1937. 1939 переїхав у Володимир-Волинський, потім с. Свійчів, Вербськ. В травні 1943 мобілізований в УПА, с. Вовчок Турійськ., пізн. лісовий шпиталь. З січня 1944 в загоні "Сосенка", потім "Голубенка". 8.1944 попав в руки НКВД. Дістав 20 р. Була чутка, що євреї зверталися до Левітана посприяти його звільненню [138, док. 268].

Василашко Василь - "Перемога"
Нар. 1918 Завишень (тепер Вишнівка), Сокаль. "Нахтігаль" (пізн., 1942 201 б-н в Білорусії). Від березня 1944 - УПА, ройовий в сотні "Галайда", від травня - чотовий, серпня - сотенний, листопада - курінний, ст. булавний. 1945 - хорунжий, Бронзовий, Срібний Хрести бойової заслуги. Від літа 1945 - к-р Сокальського ТВ "Климів". 15.2.1946 (в 150, т.22 - осiнь 1946) заскочений в криївці завзято оборонявся, загинув. Посмертно підвищений до сотника, Золотий Хрест бойової заслуги І кл. [195].

Василенко Петро - "Волош", Гетьманець", "Полтавець"
Нар. 1921 Яготинський р-н, Полтав. Старшина УПА, підпільний публіцист і письменник, ред. журналу "Лісовик", Співред. (разом з К.Вірлиневим) великого збірника документів, репортажів "У боротьбі за волю під бойовими прапорами УПА". Збірка віршів "Мої повстанські марші" - вершинне явище укр. поезії 40-х рр. Загинув 22.6.1996 на Закерзонні [ЕУ т.4], ["Дзвін" N2,95].

Василько (iм'я)
З с. Терка на Лемківщині (Ліський чи Саніцький пов.), член Дитячої сотні. Літом 1946 на село напало польське військо. Зловили 30 жінок з дітьми, загнали до хати, обстріляли, обкидали гранатами і підпалили. Чудом врятувався лиш В., який лежав під убитою матір'ю. Зголосився до УПА ; був наймолодшим стрільцем на Лемківщині - мав 12 р. [199].

Васкул Петро
Сотник УГА. Член проводу ОУН, дир. школи с. Ясинова, Городенк. Учасник Національних Зборів 30.6.1941. За наказом Я.Стецька створює в Городенці старшинську школу для укр. національної армії. Став її начальником. 12.7.1941 прийняли присягу на вірність Україні при інспекції В. Бандери. Заарештований і розстріляний мадярами 2.8.1941 в самаківському лісі над Дністром [ЗВУ 12.10.91].

Вассиян Юліян
Нар. 12.1.1894 Колоденце, Жовків. Академічна гімназія у Львові, 1913 вступив в у-т. 1914 арешт., випустили. Вступає до УСС, старшина. Чотирокутник смерті, табір полонених. 1922 вступає в тайний у-т, 1924 виїздить до Праги. 1926-27 Голова укр. національної молоді. Уч. 1 і 2 Конгресу ОУН, 1929 - член ПУН. 1930 закінчив Карловий у-т, 1932 засуджений на 4 р. за уч. в 1 Конгресі. Вийшов 1935, знов Береза. 1941 - в УЦК, в УДК в Бродах, арешт. німцями 1944. З 1950 в США. Помер 30.10.1950 в Чікаго [156]. Ідеолог укр. націоналізму. Автор праць "До головних засад націоналізму" (1928), "Ідеологічні основи укр. націоналізму" (1929), "Змаг основ" (1947)..Нім. в'язень від 29.1 до 23.10.1944 [103].

ІІ Великий Збір ОУН
Відбувся 1-3.4.1941 у Кракові в підпіллі. Висунув програму боротьби ОУН в передбаченні зудару рос. і нім. імперіалізмів, обрав Головою Проводу С.Бандеру, першим заступником Я.Стецька, другим - М.Лебедя. Вирішено створити Військовий Штаб і військові осередки ОУН ["Нація і держава" 8.4.99].

Венгльовський Юрій
Нар. 5.11.1921 Берештів, Льв. Укр. гімназія у Львові. 1939-41 за дорученням ОУН в укр. шкільництві і в акції повернення православних церков до УАПЦ на Холмщині. 1945 емігрує до Нового Ульму, Нім. 1949 Австралія, Мельборн. Голова Церковного Братства в Мельборні (1957-84), голова Об'єднання Укр. Католицьких Організацій (від 1984), заст. голови Укр.Світового Патріярхального Об'єднання. Від 1967 редактор тижн. "Церква і Життя", голова в-ва "Просвіта". Співзасновник кредитової кооперативи "Дністер" в Мельборні, голова Ради Укр. Кооперативів в Австралії (1976-80) і її контрольної комісії. Співзасновник Укр. Громади Вікторії, член її управи (1949-55), заступник голови СУОА (1968-71), орг. референт та член контрольної комісії СКВУ. Один з визначних діячів Визвольного Фронту, займав провідні пости в ЗЧ ОУН, 1981-89 голова теренового проводу на Австралію. Помер 5.11.1989, Мельборн. Фото. Син Юрій - військовик, дипломат. Уч. війни у В'єтнамі, був військ. аташе у Півд. Кореї, тепер аналітик в мін. оборони, полковник [239].

Вербицька Ольга
Активна членкиня УВО як і О.Басараб. Була підсудною в процесі УВО 1928 [105].

Вербицький Іван
Член УВО, засуджений до страти (як і Атаманчук) за атентат на Собінського в 1926, який в дійсності виконав Р.Шухевич [130]. В слідстві (наз. процес 17-и) поліція шантажувала його, арештувавши батька, брата, сестру і наречену. Остання хвора, довгого арешту не переживе і їх негайно випустять, коли він признається. Коли шантаж не допоміг, йому відібрали ліжко, сінник, накривець (зима, келія не опалювалась). Не давали їсти днями, спати ночами. Не допомогло. Били, переслухували голого в холодній канцелярії [212]. Смертну кару пізніше замінили на досмертне ув'язнення, опісля на 15 р. тюрми [236].

Винар Володимир
Видатний науковець з "Укр. Історичного Т-ва", член НТШ. В еміграції член ОУН-м ["Соборність" ч.12. 10.91].

Винників Наталія - "Ада"
Нар.9.2.1920 у Львові. Гімназія "Рідної Школи" ім. Кокорудзів (СШ № 5). Арештована 6.9.1940. Очолювала шкільну організацію. Називати прізвища, видавати друзів відмовилась. Відповіді на допитах: "не знаю", "не скажу". В письмових зізнаннях власноручно написаний Декалог, і дальше: "Не бажаю розказувати слідству про свою роботу в ОУН. Бажаю оставатись надалі вірною своїй організації, яка діє під керівництвом німецького гестапо. Слідству я нічого більше не скажу, бо хочу, щоби була самостійна Україна. Остаюся на позиції оунівської організації. Я ворог радянської влади. Наталія Винників Сидорівна, Ада. Львів 10.ХІ.1940". На суді 18.1.1941 (процес 59-и) заявила, що свідомо боролася проти сов. влади, нічого не просила. Засуджена до розстрілу. Верх. Суд УССР вирок залишив в силі, СССР - замінив на 10 р. і 5 заслання [220]. З поч. війни з групою в'язнів вивезена з Бригідок до тюрми в Бердичеві, звідки при приближенні фронту вдалося втекти [122]. З похідними групами направлена на Сх. Україну. Розстріляна 9.2.1942 в Бабиному Яру [ШП 21.4.99].

Винницький Зенон
Нар. 25.3.1922 Нагуєвичі, син адвоката і вчительки. Гімназію закінчив 1940 у Львові [228]. Активіст, підпільник ОУН. Арешт. гестапо 15.9.1941. Сидів у Львові, Кракові, Авшвіц, Мавтгавзен, Мельк, Ебензе [103]. Після війни Ерлянгерський у-т (Нім.), 1948 одруж. з студенткою музики І.Лончиною. З 1952 США, Клівленд. Організатор укр. студентського т-ва ім. А.Коцка, Союзу укр. студентських т-в Америки (СУСТА), директор клініки у шпиталі св. Вікентия. Протягом 3 р. голова ООЧСУ, секретар осередку УЛТ ПА, голова шахового клюбу, ред. "Клівлендських вістей". Помер 17.9.1974 [228].

Винницький Роман - "Максимович" (?), "Сам"
Нар. 1911 Довгомостиська, б. Судової Вишні, в учительській родині. В 30 рр. гімназія в Стрию, в Лювені (Бельгія), медичні студії. В гімназії Пласт, пізн. ОУН. 1942 приватна клініка в Стрию. Вечерами часто виїздив до поранених бійців УПА на Стрийщині і Сколівщині. Знали його під пс. "Максимович" (В [119] "Максимович" - лiкар УПА, єврей. За [195] це Самуель Нойман). Загинув як вояк УПА 1947 [169].

Військовий Осередок
Утворений військ. референтом Рев. Проводу ОУН Р.Шухевичем 1940 у складі: Д.Грицай, О.Гасин, В.Сидор, О.Карачевський, С.Новицький та ін. Після ІІ ВЗ ОУН (квітень 1941) ВО розширено в Крайовий Військовий Штаб. Очолив Д.Грицай. З допомогою антигітлерівськи настроєних німецьких старшин вдалося вишколити і озброїти два відділи (400 людей) під назвою Дружини Укр. Націоналістів. Склали присягу Україні. Після сформування Укр. Державного Правління КВШ мав стати гол. штабом при міністерстві військ. справ, та німці поставились вороже до творення укр. держави і КВШ залишився в підпіллі при Проводі ОУН. Організував у Мостах Вел. підпільну старшинську школу (кер. Грицай), три підстарш. школи: в Поморянах - пор. В.Івахів, Рівному - полк. Л.Ступницький, б. Радехова - пор. О.Карачевський, а також в Луцьку - пор. Вірлик. Після знищення укр. держави останню перетворено на господарчий курінь. Весною 1943 перейшов до УПА ["Державність" ч. 3, 92].

Війтович Іван
З с. Завидче, Радех. Районовий повідник ОУН на Радехівщині. Після нападів на банки і пошти розшукувався польською поліцією, перейшов у підпілля, з ним М.Лисак, В.Білостоцький. Ховалися в напівзруйнованій клуні б. с. Батиєва. Оточені поліцією, відстрілювались. Загинули в огні [127]. 1939 їх спалили живими в стодолі, де вони скривались в с. Степанівка [ЛМ 12]. Войтович В. З с. Щуровичи, підрайоновий провідник. Підсудний в Золочівськім процесі 54-х 1937-38. Застуканий облавою на підпільників в Щуровицькому лісі. Втрьох відстрілювались, згоріли в підпаленій поліцією стодолі [214].

Вільховий
В березні 1941 чи пізніше перейняв референтуру СБ КЕ ОУН на Вел. Німеччину (від Барабаша) [ЛМ 1379, Г.Пришляк].

Вільшинський Богдан - "Орел", "Яструб"
Довголітній член ОУН, один із організаторів УНС-УПА, уч. боїв з німецькими "большевиками" [150, т. 24]. В групі Й.Позичанюк, К.Цмоць, І.Капало йшли на зустріч з "Чупринкою", 22.12.1944 зіткнулись з великим загоном НКВД. Більшість загинули [249]. Обл. військ. референт Дрогобиччини 1942-44 [195].

Вірнігер
Кол. полковник УНР, інструктор кавалерії при штабі другої військ. округи УПА (очевидно, ВО-2 "Буг"). Захоплений більшовиками [153, т.1].

Вітер Олена
ОУН з 1932. Ігуменя Льв. жіночого монастиря студиток. Репресована (один із документів слідства датується 22.2.1946) [272]. "...На допросе созналась, что оказывала помощь подполью ОУН, имела связь с комендантом СБ во Львове Кравчишиным" [205, док. 129].

Вітяк Ольга - "Оксана"
Сестра УЧХ у відділі УПА "Смирного" (Закерзоння). Після відходу гол. сил залишилась у боївці I.Барановського для опіки над підпільними шпиталями. 1948 (весна або літо) заскочені польським військом і поліцією у покинутій хаті с. Мілик, пострілялись. Була вагітна [199].

Вовк-Гордій Марія
Правдоподібно, студентка мед. і-ту. 1947 сиділа в Золочівському замку. Постійно спiвала:
Доле, нащо ведеш мене тернистими шляхами? Доле, нащо готуєш стільки страшних мук? Остався сам, мов те дитя без мами, Над котрим кряче голодний чорний крук.
Не хотіла жити, все говорила: "Раз справа програна, то для чого жити". Уже в таборі, працюючи медсестрою, зробила спробу отруїтись. Врятували, перевели в інше місце (із спогадів С.Сулими) [ЗВУ 5.1.91].

Вовк Микола - "Андрій"
Нар.13.12.1911 Ятвяги (тепер Прибілля, Жидач.). Укр гімназія у Львові, ОУН, 1936 вступив в у-т, нім. філологія Закінчив 1940. З поч. червня провідник Львівської округи. З 1.9 референт пропаганди КЕ. І.Максимів, заст. провідника і орг. референт, арештований через зраду 3.9, не витримав тортур, засипав багатьох, в тім і В. Арештований 10.9 [253]. На суді (Процес 59-и, 18.1.1941) нічого не просив. Із останнього слова: "...Ніякі переконання мене не переубідять. Я готовий зараз брати зброю та стріляти в представників влади й, зокрема, в суд, який мене судить, бо я керівник ОУН і повинен виконувати волю ОУН". Засуджений до розстрілу [220]. Розстріляний 14.4.1941. Фото [234].

Вовк Мирослав - "Єфрем"
Крайовий референт СБ Подільського краю 1945-47 [195].

"Вовки"
Спеціальна боївка з 25 вишколених членів ОУН, утворена за ініціативою В.Сидора в 1937 на Поліссі б. Янова (Іваново). Планувалось розбудувати групу до більшого формування, здатного до відплатних операцій проти польських пацифiкаторів, а при потребі, проти більшовиків. Першу групу "В." їз 32 військовиків створено в липні 1937. Восени Сидор організує другу групу на Горохівщині. Масові арешти 1938, в тім і Сидора паралізували на деякий час активну діяльність "В.", як і всієї ОУН. В липні 1939 з Бригідок втікають провідні члени ОУН, серед них Гроза і Вовківчак, з дорученням відновити діяльність військовиків на ПЗУЗ. "В." знов збираються на Поліссі і напередодні нім.-польської війни в околицях Янова постає "Поліська Січ" [198].

Воврук Василь - "Васюта"
Майор УПА, кер. політвиховного відділу ШВО "Буг". Університетська освіта. Діяв на Жовківщині. Загинув 19.12.1944 [ЗВУ 18.8.94].

Вовчук Іван
Нар. 15.8.1900 Холм. Науковий співробітник НДІ Рослинництва у Харкові. Під час нім. окупації рев праця, арештовується німцями. Учасник Вел. збору УГВР - віцепрезидент. Діяльний в ОУН. 1949-50 голова ЦПУЕ в Німеччині. З 1953 в США. Працює в ООЧСУ, кілька років її очолює. Редагує часопис "Національна трибуна" (1950-52), "Вісник ООЧСУ" - з 1953. Участь у центральний репрезентації українців США - УККА, кооперації, церковній ділянці. Помер 1979б Нью-Йорк [103].

Войновський Петро - "Василь"
Заступнк провідника ОУН на Буковині, військ. референт. Очолив групу, яка співпрацювала з нім. розвідкою. Розгромлена на поч. 1941. Уникнув арешту. Після приходу німців очолив Буковинський курінь. Пориває з Бандерою, переходить до Мельника. Після війни - в Америці [71]. Був на службі СД, видавав німцям бандерівців. Його жертвою в Миколаєві над Богом став Богдан Бандера [218]. В Чернівцях планується поставити пам'ятник Буковинському куреню. На цю імпрезу з Америки запрошений В. (характеризується різко негативно як злочинець, що спричинився до масових розстрілів) [Радіопрограма "Тиждень", Київ 23.9.95]

Войтюк Володимир - "Чорний", "Вій"
Нар. 1913 Нагір'я, Дрогочин. Технік-механік. Увійшов в групу В.Гриніва, яка в березні 1940 перейшла нелегально з Кракова до ЗУЗ. Разом з І.Климовим мав йти на Волинь і Полісся. Арештований 30.3.1940 на Пильникарській 10. 29.10.1940 (Процес 11-и) засуджений до розстрілу. Розстріляний 10.2.1941. Реабілітований 29.9.1994. Родичів не знайдено [230].

Войчишин Іван
Нар. 2.8.1929 Бурштин, Станисл. 1942 розпочав студії медицини у Львові, продовжив в Граці (1945-48), закінчив в Оттаві. Емігрував у Канаду 1948, викладач в у-ті. З 1963 приватна лікарська практика. Був членом УЛТ ПА, канадського мед. т-ва, в екзекутиві КУК, голова відділу КУК в Оттаві, голова філії УНО 1951-54, в гол. управі Пласту (1967-70), Крайовий Провідник ОУН в Канаді до 1993, нині - уповноважений Проводу ОУН в Канаді. Співавтор довідника про українців в Канаді, альманаху "Рогатинщина", жертводавець на укр. культурні і церковні цілі.. Одружений з Ю.Степаненко (1956), два сина [228].

Воловець
Був комендантом нім. поліції у Сяноку. Вбив польського генерала Кароля Сверчевського (коли у складі сотні Хріна пробивався через Польщу на Захід) [58].

Волошин Ростислав - "Павленко", "Горбенко", "Борисенко", "Левченко"
Нар. 1911 Дубнівський р-н, Рівн. Був крайовим провідником ОУН на ПЗУЗ. Польські тюрми, двічі Береза. Голова Укр. студентської репрезентації, член Президії ЦЕСУС, член редколегій газет і журналів. Сов. тюрма за першої окупації. 1941 з рамени УДП голова управи Рівненської обл. Нім. тюрма. Співорганізатор УПА, її відділів на Волині, в Поліссі. Голова ІІІ НВЗ ОУН в серпні 1943, обраний в 3-членне бюро Проводу ОУН, замість арештованого З.Матли (два інших Р.Шухевич, Д.Маївський). Голова І Конгресу поневолених народів [150, т. 8]. Загинув 22.8.1944 в с. Гаї Нижні Дрогоб. в бою з НКВД (за Ю.Киричуком, В. був в опозиції до керівництва ОУН-УПА, за що за наказом Р.Шухевича був страчений - див. Національно-Визвольна Революційна організація [ЗВУ 11.7.96]. За твердженням П.Дужого [ЗВУ 2.7.92], ніяких опозицій В. не влаштовував).

"Воля"
Підпільна націоналістична організація, утворена Р.Дашкевичем 1920 у Львові. В керівництво входили бувші старшини УСС Я.Чиж, В.Кучабський, М.Матчак. Будувалась на військовий взірець: 5 членів - рій, 4 рої - чота, ; 4 чоти - курінь. Терен дій ділився на 6 округів. Мала тісний зв'язок з урядом Петлюри. Згодом (в тім же 1920-м) увійшла в УВО [112].

Вонс Ігор - "Бродич"
Нар. 20.8.1920 с. Чернелів Руський, Терноп., син пароха с. Ігровиці. Закінчив гімназію "Рідної Школи" в Тернополі 1937. ОУН з 1939. Направлений на військовий вишкіл у ген. губернаторство. 1941 повернувся з "Нахтігалем", Поступив у мед. і-т. Восени 1941 арештований в Тернополі. Після звільнення вступив у ветеринарний і-т (замітав сліди). В грудні 1944. працює у відділі пропаганди, переховуючись на присілку Куршемка б. Купичволі. 19.12.1945 облава. Четверо боронилися 6 годин. Наймолодший, 19-літній вийшов з гранатою ніби здаватися. У вибуху загинула частина облавників та підпалили стодолу. Загинули. Старший брат Олег, член ОУН, лікар, теж загинув в УПА [ШП 26.11.94], [ЛМ 1571], [ЛМ 1572].

Воробець Тарас
Нар. 1922 Кам'янка, Глибоцьк., Чернів. До 1940 під Румунією. 1938 - ОУН. Учасник походу протесту проти вивозів, який організувала в Глубокій молдавська "Залізна гвардія". Колону розстріляли НКВД і прикордонники. Загинуло біля 1300 людей. Був в боївці СБ. Арештований 17.2.1945. Засуджений до смертної кари, через 75 днів замінили на 20 р. каторги. В Находці захворів і не попав на корабель, який підірвали. Загинули всі. Магадан, уранові рудники, будівництво. З табору з кожної тисячі в живих лишалося 11-13 чол. Звільнився 1958, повернувся в Україну 1977 [138, док. 286].

Врецьона Володимир
Активний член ОУН, лікар. В Повстанськім штабі ОУН, створенім у Кракові 10.3.1940, очолював санітарну службу [230, В.Гринів]. За німців займав важливий пост у Лікарській палаті у Львові. Впливав, щоб відповідні посади в мед.-сан. адміністрації займали українці. Помер (некролог 1970) [150, т. 23].

Врецьона Євген - "Волянський"
Нар. б.1906. 1938-39 входив у штаб Карпатської Січі [152, М.Вегеш]. Очолив команду (поліції) Львова - замінила тимчасову, яку очолював О.Матла. Зліквідована в кінці 1941. Часть працівників арештована, інші пішли в підпілля [214]. 1944 у складі УГВР [57].

Всеукраїнське братство вояків УПА
Створене на Вел. зборі УПА 27-28.4.1991 у Львові. Очолює Головна Булава, голова - М.Зеленчук, заступники М.Семенюк (голова Волинського братства), С.Пушик (Львівського). В братство входять і бувші вояки УНА, Карпатської Січі. Цілі: спомини, догляд могил, поміч потребуючим [Радіо "Свобода" 30.4.91].

В'язовиця
Село на Ярославщині. Тут 25.4.1946 кілька сотень повстанців захопили опорний пункт і знищили б. 500 московсько-польських окупантів. Це була одна з найбільших перемог УПА на Закерзонні ["Нація і держава" 8.4.99].

 
 

Реклама:

 

Схоже за змістом:

Залишити свій коментар: