ОУН Бандера - вбивство ката України Перацького

Пацифіка́ція у Галичині Бронісла́в Вільге́льм Пера́цький (пол. Bronisław Wilhelm Pieracki)польський військовик, політик, міністр внутрішніх справ Польщі у 1931—1934 рр. Керував політикою пацифікації українців у 1930—1932 рр.

Страчений членом ОУН Григорієм Мацейком на виконання рішення трибуналу ОУН.Рішення про умиротворення Галичини було прийняте 1 вересня 1930 року після консультацій голови держави Пілсудського з міністром внутрішніх справ Славоєм Складовським. Перші каральні акції розпочалася 16 вересня 1930 року і тривали до 30 листопада 1930 року і охоплювали 450 населених пунктів у 16 районах Галичини. З середини вересня до пацифікації було залучено 16 рот поліції, під час котрих підрозділи у кількості 80-150 осіб оточували села і проводити обшуки та допит мешканців.

З кінця вересня та на початку жовтня 1930 року до поліційних акцій також долучились і військові підрозділи — полки уланів, полк кінних стрільців, з яких було виділено в сумі 10 ескадронів кавалерії. У проведенні пацифікації військові підрозділи відзначились особливою жорстокістю і займалися переважно «екзекуціями». Пацифікація з участю поліції загалом охопила 325 населених пунктів в 15 повітах, а з участю війська — 168 місцевостей у 14 повітах; загалом проведено 5195 обшуків, «умиротворено» близько 450 сіл з 3500.

Особлива увага каральних загонів була приділена не тільки місцевим активістам, вчителям, священикам, але й всім українським установам — школам, осередкам Просвіти, кооперативам. Під час акції у кожному селі окремі мешканці піддавалися «екзекуції» — побиттю, систематично руйнувалося майно селян, громадських установ та кооперативів. Нарузі піддавалися всі прояви українства: написи українською мовою, цвинтарі Січових Стрільців, портрети Франка та Шевченка. зазнали побоїв 1357 чоловіка, серед них 93 школярів (починаючи навіть з 8 років), понад 40 жінок були зґвалтовані, загинуло 13 чоловік.

Під час акції було арештовано 1739 чоловік, переважно студентів та учнів шкіл. Вже на 17 березня 1931 року з 909 відданих під суд, переважна більшість — 698 — були виправдані та звільнені. Крім суто поліційних та каральних акцій було арештовано декілька провідних українських політиків, закриті осередки Просвіти, Соколу та заборонена діяльність Пласту. У декількох містах були розпущені українські школи та гімназії — на кінець 1930 року у цілій Галичині залишилося лише 4 державні школи з українською мовою навчання ільки під час так звані пацифікації умиротворення. 1930 року.....300 храмів частину з яких було знищено, . Так, навіть сама назва «Галичина» була офіційно замінена на Східна «Малопольща»,